Один учений-природознавець вивчав отруйних змій. Йому дістали велику гадюку, і він примудрився покласти їй у рот скельце від мікроскопа. Змія відразу ж укусила скельце своїм отруйним зубом, залишивши при цьому на склі крапельки отруйної рідини. Потім учений поклав скельце з краплями отрути під мікроскоп і почав спостерігати. І тут відкрилася незвичайна картина. Рідина в краплі рухалася, переливаючись різними барвами, іноді набувала форми кристаликів, що намерзають узимку на вікнах. Хоча це було дивовижно й красиво, проте це була смертельна отрута.
Так і гріх: часто набуває найсвітліших і найяскравіших барв, але несе загибель.