За давньою китайською приказкою, якось Язик і Меч опинилися у в’язниці. Там вони розпитували одне одного про свої злочини.
— Яке зло ти вчинив, що потрапив сюди? — запитав Язик.
— На війні я завдав незліченних ран, — відповів Меч.
— Це надто мала провина, щоб запроторити тебе до в’язниці, — сказав Язик. — Я чинив інакше: глузував, брехав, зводив наклепи, лякав, лаявся, лихословив інших, руйнував спокій і вбивав любов.
Це нагадує мені Псалом 54:22: «…Слова їхні ніжніші за оливу, та вони — оголені мечі». Тож стримуй свій язик від зла.