На палубі великого пароплава стояв чоловік і бавився: підкидав і ловив щось блискуче. Пасажири, дивлячись на його забаву, запитали:
— Що це у вас?
— Коштовний діамант, — відповів чоловік. — Це весь мій статок. Я продав усе майно, щоб купити цю коштовність.
— Якщо так, — зауважив один із пасажирів, — то я на вашому місці не поводився б із ним так легковажно.
— О, мені дуже подобається його підкидати, — відповів чоловік і знову кинув коштовний камінь у повітря.
Чи то пароплав повернув, чи сталося щось інше, та чоловік не встиг підхопити діамант, і той упав у море. Плід праці всього життя, з великими зусиллями зібране майно, пропав за одну мить.
Читачу, ти кажеш, що такого в житті не буває, що ніхто не був би таким нерозумним. І все ж такі люди є.
Цей коштовний діамант — твоя душа, якою ти легковажно граєшся. Якщо втратив душу, то втратив усе. У більшості випадків усе інше втрачене можна замінити. Та втраченої душі нічим не заміниш.
Втратив душу — втратив усе.