У дні Французької революції один старий батько підійшов до брами в’язниці, сподіваючись востаннє побачити свого засудженого до смерті сина. Його звали Луазероль.
До в’язниці під’їхав віз, щоб забрати засуджених і відвезти їх на місце страти. Серед викликаних був Луазероль.
«Тут Луазероль!» — пролунала відповідь. Та голос був старечий, немічний, а не голос молодого в’язня, який іще спав у своїй камері. Часу на роздуми не було, і батька відвезли й стратили замість сина. Він помер за нього. І лише через довгий час син довідався, якою дорогою ціною батько врятував йому життя.