Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 458 із 1000

Любов — історія № 458

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 179

«Та Він не відповів їй ані слова» (Мт. 15:23).

«Господь, Бог твій... буде милостивий зі Своєї любові...» (Соф. 3:17).

Можливо, ці слова читає Боже дитя, яке гнітить горе, якесь гірке розчарування чи нищівний удар із зовсім несподіваного боку, і ти жадаєш почути голос свого Господа, Який підбадьорить тебе словами: «Кріпися!»

А натомість ти нічого не чуєш. Глибока мовчанка гнітить тебе. «Та Він не відповів їй ані слова».

Боже серце, сповнене співчуття, страждає від сумних і жалібних зойків, що линуть до Нього зі слабких, нетерплячих сердець, бо ми не розуміємо, що Він мовчить задля нашого добра або відповідає інакше, ніж хотіли б побачити наші затуманені сльозами короткозорі очі.

Мовчання Господа Ісуса Христа таке ж промовисте, як і Його слова. Воно не завжди є ознакою несхвалення. У ньому може виявлятися й Божий Промисел, мета якого — дати тобі рясне благословення. «Чого ти сумуєш, душе моя?»

Ти ще прославлятимеш Господа за Його мовчання.

Прислухайся до дивовижної розповіді про те, як одна віруюча побачила уві сні трьох жінок, які молилися. Коли вони стояли навколішки, до них наблизився Господь. Підійшовши до першої, Він ніжно схилився над нею. Його усмішка сяяла любов’ю, а слова до неї лилися, мов дивовижна музика. Залишивши її, Він підійшов до наступної, але тільки торкнувся рукою її схиленої голови й глянув на неї з ніжним схваленням. Повз третю, що молилася, Він пройшов майже несміливо, не зупинившись, не промовивши ні слова й навіть не глянувши на неї.

Жінка, яка бачила цей сон, подумала: «Яка ж велика, мабуть, Його любов до першої. Другій Він лише висловив Своє схвалення, а особливої любові, як до першої, не виявив. Третя ж, мабуть, глибоко образила Його. Він не промовив ні слова й, проходячи повз неї, навіть не торкнувся її поглядом. Хотіла б я знати, що вона такого вчинила й чому Господь так різко повівся з нею».

Поки жінка так міркувала, намагаючись збагнути причину Господніх дій, Він Сам постав перед нею й сказав: «О жінко, як хибно ти Мене зрозуміла! Перша жінка, яка стояла навколішки, потребувала всієї Моєї ніжності й турботи, щоб мати підтримку на вузькій дорозі. Вона потребує Моєї любові, турботи й допомоги щохвилини, упродовж усього дня. Без них вона падала б і раз у раз помилялася. У другої більше віри й глибша любов. Я можу їй довіряти. Вона покладатиметься на Мене за будь-яких обставин, хоч би як чинили в подібних випадках інші люди.

Третя, на яку, як ти вважаєш, Я не звернув уваги, має досконалу віру й любов. Я готую її до Мого святого служіння. Вона так добре знає Мене й так довіряє Мені, що не потребує ні слів, ні поглядів, ні видимих виявів Мого схвалення. Вона не бентежиться й не занепадає духом через обставини, крізь які Я її веду. Вона довіряє Мені там, де навіть найвитонченіший розум і найтонше чуття розгубилися б, бо твердо знає, що Я доводжу до досконалості справу, яку розпочав у ній для вічності. І якби вона не розуміла, що Я роблю тепер, то зрозуміла б згодом.

З любові Я мовчу, бо Моя любов вища за слова, якими її висловлюють, і людське серце не може її осягнути. А ще Я мовчу заради вас, щоб ви навчилися любити Мене й довіряти Мені в Дусі і, навчені Духом, уміли відгукнутися на Мою любов без жодного зовнішнього примусу».

Він звершить чудеса, якщо ти збагнеш таємницю Його мовчання й щоразу віритимеш Йому, що Він лише хоче дати тобі благословення, аби ти краще пізнав і полюбив Того, Хто їх дарує.

Усі матеріали за темою «Любов»