18 травня 1842 року — одна з великих дат в історії Шотландії. Мало відбутися велелюдне зібрання пастви панівної церкви. Люди почали збиратися вже з четвертої ранку, передчуваючи надзвичайну подію.
Коли нарешті зібрання оголосили відкритим, у залі зчинилося замішання, і знайома всім сива голова Чалмерса з’явилася поруч із головою зібрання.
Він попрямував до виходу з церкви, а за ним рушили понад чотириста священнослужителів, залишаючи всі привілеї, платню й казенні будинки. Так рішуче діяли вони, звільнившись від державної опіки, у різних, часом тяжких умовах, але з одним прагненням, яке висловив Чалмерс:
— Я вірю, що світло Євангелія внесуть у двері кожного дому в межах Шотландії.