Сталося так, що в одній місцевості в Індії до Христа навернулася тринадцятирічна дівчинка — перша у своєму селі. Після навернення вона почала молитися й постити вдень і вночі, просячи Бога навернути її батька, матір та інших мешканців села.
Одного разу, коли вона ревно взивала до Господа, їй було видіння: перед нею постав Спаситель у всій величі Своєї слави.
— Я давно хотів спасти їх. Та якби Я навернув через них тисячі, вони загордилися б, гадаючи, що кращі за інших проповідників і що Бог благословив їх за якусь особисту заслугу... Коли Я знайду досить смиренну посудину, почну спасати твій народ... — сказав Христос.
Дівчинка пішла й почала розповідати всім про це видіння... І лише за один рік дев’ятсот язичників було приведено до ніг Ісуса!
Господь знайшов індійську дівчинку досить смиренною, щоб скористатися нею як Своїм знаряддям. Якщо Він і в нас знайде смиренні посудини, то розпочне Свою справу, яка прославить Його Сина аж до краю землі.