Молодий студент семінарії, помітивши, що в нього слабшає зір, звернувся до окуліста, щоб той підібрав йому відповідні окуляри. Однак зір погіршувався, і він вирішив, що йому потрібен тривалий відпочинок. Студент погодився на рік обійняти посаду тимчасового пастора в невеликій сільській церкві.
Оскільки зір за цей час не поліпшився, він вирішив звернутися до іншого лікаря. Виявилося, що оптик помилився й установив лінзи, які не відповідали рецепту. Цей юнак міг би вважати себе жертвою невезіння, якби під час служіння в сільській церкві не зустрів милу дівчину, яка згодом стала його дружиною.
У віруючих не буває «нещастя» чи «невезіння».
Навіть людина з інвалідністю не має підстав нарікати на «долю». У випадку зі сліпим від народження Ісус показав, що Божа сила може скасувати примху «долі» й дати благословення замість хвороби.
Не всі люди з інвалідністю й недугами зцілюються чудесним чином, але кожне Боже дитя має змогу наблизитися до Бога через випробування, які Він допустив у його житті.