Якось до євангельського місіонера в Японії прийшов молодий японець.
— Ви перший християнський проповідник, до якого я звертаюся, — сказав він. — Я ще ніколи не був на євангельському зібранні. Кілька місяців тому мені до рук потрапила Біблія, і я почав її читати. У той час я дуже її потребував. Із цієї книжки я дізнався, що Бог обіцяє допомагати тим, хто просить. Я почав просити й молитися, і мені було дано допомогу. Чудеса в Євангелії анітрохи мене не бентежили, зате мене почали тривожити мої гріхи. У світлі Божого Слова я побачив себе нечистим і грішним. Я впав у відчай і навіть хотів позбавити себе життя. Та Біблія показала мені, що життя мені не належить, і я перестав думати про самогубство. Я прочитав у ній, що Бог дарує прощення, і почав просити Його про помилування. Я став пригадувати все своє життя, і мені здавалося, що немає такого гріха, якого я не вчинив би. Усе моє минуле життя звинувачувало мене. Тоді я пережив великий смуток через свою гріховність і ясно зрозумів, що ніщо не врятує мене від осуду, якщо Бог мене не помилує. Я почав ревно благати Його, і Він почув мене. Я радів і поспішав поділитися цією радістю з іншими. І ось мої товариші захотіли більше дізнатися про Бога, і я прийшов із ними до вас, щоб ви ближче познайомили їх із нашим Господом.
Таке дивовижне пробудження віри в Христа сталося в душі язичника, коли він читав Боже Слово!