Книгоноша запитав літню жінку, чи є в неї Євангеліє. Та з досадою відповіла:
— Ви часом не думаєте, що я язичниця? Доню, принеси-но Євангеліє із шафи.
— Не завдавайте собі клопоту, — сказав книгоноша. — Я вам і так вірю.
— Ні, ні, нехай принесе, щоб ви бачили, що я не язичниця!
Донька принесла Євангеліє й передала його матері. Коли та розгорнула книжку, з неї вислизнули окуляри.
— Ох, ось вони, мої окуляри, які я шукала вже понад три роки! Як добре, що ви мене запитали про книжку!