Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 774 із 1000

Спасіння — історія № 774

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 303

Про своє навернення до Христа Чарльз Сперджен писав:

«Богові було вгодно ще в ранньому віці привести мене до усвідомлення власної гріховності. Я жив без надії, втіхи й відради. Моє серце було пригнічене. Шість місяців я ревно молився й не отримував відповіді. Я був готовий ходити на богослужіння, аби тільки знайти шлях до спасіння. Я був готовий на все, щоб одержати від Бога прощення гріхів. Нарешті одного сніжного дня здійнялася така хуртовина, що йти далі було неможливо й мені довелося зупинитися. Ця зупинка стала для мене найбільшим благословенням: я побачив подвір’я, де стояв невеликий молитовний дім. Мені треба було сховатися від снігопаду, та це місце було мені незнайоме.

Я ввійшов до молитовного дому, де невдовзі почалося богослужіння. Їхнього проповідника там не було, тож на кафедру піднявся літній віруючий. Він розгорнув Біблію й прочитав слова: “Зверніться до Мене й будете спасенні, усі кінці землі!..” (Іс. 45:22).

Старий проповідник подивився на мене так, ніби добре знав, що діялося в моїй душі, і сказав:

— Юначе, ти нещасний!

Так, я й справді був нещасний.

— Ти не знайдеш щастя, доки не поглянеш на Христа!

І, піднісши руки, він голосно повторив:

— Поглянь! Поглянь! Спасіння лише в тому, щоб із вірою поглянути на Христа!

Ураз мені став ясний шлях до спасіння. І яка ж радість тоді сповнила моє серце! Я не пам’ятаю подальших слів проповідника, бо мене цілковито захопила ця одна істина.

Коли під час мандрів Ізраїлю Синайською пустелею за Господнім наказом підняли мідного змія, ізраїльтяни, яких покусали змії, мали дивитися на нього й від цього зцілювалися. Саме цей випадок у пустелі згадав Господь Ісус Христос, говорячи про спасіння: “І як Мойсей підніс змія в пустелі, так має бути піднесений Син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Ів. 3:14–15).

Заради спасіння я готовий був зробити десятки різних справ, аби тільки його отримати! І коли я почув слово Письма “Поглянь!”, як солодко воно для мене прозвучало! Я почав усім серцем дивитися на Христа й навіть у вічності з невимовною радістю та вдячністю дивитимуся на Нього!

Того дня я вирішив, що ніколи не звіщатиму людям Божого Слова без заклику до грішників навернутися до Христа...»

Усі матеріали за темою «Спасіння»