Того дня, коли Яна Гуса мали спалити на вогнищі, він писав у своїй тюремній камері: «Я пишу у в’язниці, у кайданах, в очікуванні жахливої страти, але моє серце палає надією, що Бог не допустить у мені ані найменшого відхилення від істини. Сьогодні я з радістю помру».
Давайте, друзі, подумаємо про те, чи маємо ми таку радість і такий мир перед обличчям смерті?