Йоганн Вольфганг Ґете, найвидатніший німецький поет, мав одну характерну пристрасть: ідучи на прогулянку, любив наповнювати кишені насінням різних квітів і, проходячи полями й лісами, піднімаючись на гори й спускаючись у долини, розкидав це насіння де трапиться. І всюди, де він проходив, із часом виростали прекрасні квіти. Згодом неможливо було, звичайно, визначити, які квіти посіяв Ґете, а які розсіялися самі, але краси у світі побільшало.
Друзі, що сієте ви? Чи те, що прикрашає світ, що робить його кращим?