Божий слуга, який свідчив про істину, вирішив відвідати одну родину. Коли він підходив до будинку, одна з дочок помітила його й швидко вислизнула через бічні двері. Вона любила світ і не хотіла нічого чути про Бога, суд і вічність. Тому їй було неприємно зустрічатися з другом батьків.
Коли гість пішов, дівчина повернулася до будинку й запитала матір, чи він про неї питав.
— О, так, — відповіла мати, — він навіть дещо залишив для тебе.
І мати подала їй Біблію. Дочка прочитала: «Нечестивий тікає, коли ніхто за ним не женеться, а праведний відважний, як лев» (Прип. 28:1).
Ці слова вразили її в саме серце. Виходить, вона нечестива! Дівчина злякалася й, нікому нічого не сказавши, пішла шукати Божого свідка. Вона розповіла йому, як її зворушили ці слова. Проповідник указав їй на Ісуса, і в Христовій крові, пролитій за неї, вона знайшла прощення своїх гріхів і мир із Богом.
Відтоді дівчина вже не тікала від Божого світла. Вона була щаслива у спілкуванні з Богом і Його народом.