Великий муфтій, духовний провідник арабів у Єрусалимі, почав налаштовувати їх проти євреїв. Араби стали нападати на єврейські села, а євреї — на арабські. Англійці намагалися зберегти мир і, щоб догодити арабам, обмежили еміграцію євреїв. Переповнений пароплав із євреями з Європи не дістав дозволу пришвартуватися в порту Палестини, і... пароплав затонув з усіма пасажирами на борту. Це розлютило євреїв, і вони почали боротися проти англійців.
Напруження сягнуло межі. 14 травня 1948 року англійці були змушені залишити Палестину. Того самого дня Давид Бен-Ґуріон, єврейський біженець із Європи, майбутній міністр Ізраїлю, прочитав у Тель-Авіві документ, що закінчувався словами: «Алілуя! Бог царює на Своєму престолі! Я проголошую існування Держави Ізраїль!»