В одному місті богобоязливий юнак керував церковним хором. Він жив чисто й свято й нікому не давав приводу до спокуси. Задумавши одружитися, він помолився, а після репетиції попросив усіх сестер залишитися й відкрив їм своє серце. Він сказав:
«Я однаково люблю вас усіх Христовою любов’ю. Ви всі гарні, добрі й милі. Та котра з вас устане й скаже, що хотіла б бути моєю дружиною, та нею й стане».
Після хвилини мовчання підвелася одна з них. Вона здавалася найменш популярною й найменш обдарованою. І сказала:
— Я хочу бути вашою дружиною.
На мить усі завмерли. А він підійшов до неї й привітав її як майбутню дружину, оголосивши цим про заручини. Без сумніву, він перед тим молився й отримав від Господа настанову в такий спосіб прийняти від Нього дружину. Їхнє подружнє життя завжди було позначене благословенням і щастям.