Є розповідь про одного письменника, який багато років працював над одним твором. Вирушивши в плавання, він узяв рукопис із собою. Коли пароплав зазнав аварії й письменник опинився у воді, він тримав у руках найдорожче — свій рукопис.
Раптом він побачив поруч дитину, яка тонула. Покинувши рукопис, письменник підплив до дитини й не дав їй піти під воду. Він утратив дорогоцінну працю, але врятував дитину. Цей учинок мав для вічності більше значення, ніж утрачений рукопис.