Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 452 із 1000

Любов — історія № 452

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 177

У житії святого Макарія Єгипетського розповідається, як він одного разу йшов у пустелю з учнем, молодим послушником. Дорога вела вгору. Юнак випередив старця-вчителя й раптом на повороті зустрів язичницького жерця.

— Відійди з дороги, слуго диявола! — крикнув йому надто запальний юнак.

Жрець розсердився й з усієї сили вдарив кривдника палицею. Юнак упав непритомний. За наступним поворотом жрець зустрів самого Макарія. Угодник Божий, не чекаючи привітання, сам сказав:

— Боже помагай, дорогий мій брате! Дай тобі Боже доброї дороги!

Жрець був вражений таким привітанням, бо знав, що Макарій був християнином.

— Я ж язичник! — сказав він угодникові. — Чому ти називаєш мене братом? До того ж я щойно ударом палиці збив твого учня з ніг. Чи побажаєш ти мені тепер доброї дороги?

— Тепер тим більше бажаю тобі доброї дороги, бо ти йдеш лихою дорогою — дорогою злоби й помсти. А братом називаю тебе тому, що в нас усіх один Творець — Господь. Ми всі Його, а між собою — брати.

У світі люди чинять грубо, по-звірячому. Вони не знають іншої, вищої сили — сили добра й любові, сили лагідної ласки й дбайливої турботи про ближнього. Їм треба показати цю силу, і саме з таким завданням Спаситель посилає у світ Своїх учнів.

«Ось Я посилаю вас, як овець серед вовків...» (Мт. 10:16).

Усі матеріали за темою «Любов»