Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 511 із 1000

Молитва — історія № 511

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 201

У минулому столітті в Лондоні жили дві сестри, одна з яких мала інвалідність. Вона не могла відвідувати богослужіння й брати участь у спільній праці. Та, не бажаючи залишатися безплідною, міркувала, чим могла б допомогти в духовній праці.

Тяжкий тягар ліг їй на душу. Жінці здавалося, що рівень духовного життя в церквах низький. Гріх проникав до церков. Христос був прихований, а сатана вів душі до загибелі. Усе це невимовно гнітило її. Вона почала взивати до Бога й молитися за Лондон, за духовний стан міста.

Минув деякий час. В одному християнському журналі вона прочитала про відомого проповідника Двайта Муді, який з особливим успіхом працював серед молоді. Вона почала молитися, щоб Господь послав Муді до Лондона. Довго все залишалося по-старому, але ця християнка з інвалідністю не переставала молитися, щоб Господь звершив Свою справу пробудження міста.

Однієї неділі сестра прийшла її навідати й повідомила, що того дня в них проповідував Двайт Муді, який приїхав з Америки. Хвора сестра радісно подякувала Господеві за дивовижну відповідь на її молитви. Тепер вона хотіла лише одного — служити Господеві в молитві за безсмертні душі.

Того ранку Муді говорив, що ґрунт для духовної праці в Лондоні дуже твердий. Увечері він знову стояв за кафедрою й з особливою простотою проповідував звістку про спасіння. Після проповіді він попросив устати тих, хто бажає прийняти Христа своїм Спасителем. На його заклик відгукнулися майже всі присутні. Муді подумав, що його не зрозуміли, й повторив, щоб устали лише ті, хто готовий залишити гріховне життя. Знову встали майже всі. Муді й цього разу не міг повірити й попросив усіх сісти. Він відчинив двері до бічної зали й звернувся до присутніх:

— Нехай устануть і перейдуть до сусідньої зали тільки ті з вас, хто хоче залишити світ і гріх, хто хоче йти з Христом на Голгофу.

І знову майже п’ятсот людей устали й поспішили до іншої зали, усвідомлюючи свою потребу в спасінні. Муді засоромився своєї маловірності й прославив Бога за Його благословення.

Наступного дня Муді поїхав до Дубліна, та невдовзі отримав із Лондона телеграму з проханням повернутися, бо натовпи людей заповнюють молитовний дім і прагнуть спасіння. Муді повернувся й проповідував багато днів.

Він усе ще дивувався й у серці прославляв Бога, не знаючи, як пояснити таке пробудження. Якось до нього підійшла жінка й попросила навідати її сестру з інвалідністю. Муді побачив цю немічну сестру, яка невпинно молилася Богові, і тоді йому все стало зрозуміло. Благословення вилилося на Лондон завдяки молитвам цієї немічної сестри.

Усі матеріали за темою «Молитва»