Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 619 із 1000

Святе Письмо — історія № 619

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 245

Місцевий поміщик вирішив схопити проповідника, який проводив молитовні зібрання в невеликому містечку, й кинути його до підземної в’язниці. Із загоном воїнів він вирушив до будинку, де жив проповідник. Помітивши освітлене й прочинене вікно, звідки в нічній тиші долинав чийсь голос, поміщик придивився й побачив чоловіка, який стояв навколішки й читав із великої книги. Він прислухався:

«Господи, Боже мій! На Тебе я покладаюся. Спаси мене від усіх моїх переслідувачів і визволи мене... Устань, Господи, проти люті моїх ворогів, пробудися, щоб судити мене... Бог — праведний Суддя... Він гострить Свій меч... Ось нечестивий зачав неправду, носив у собі злобу... рив рів і викопав його, і впав до ями, яку приготував. Його злоба обернеться на його голову, а його злочин упаде йому на тім’я» (Пс. 7).

Чоловік закрив Біблію й почав ревно молитися за противників істини, щоб Господь зробив їх учнями Христа. Тож поміщикові, який прибув сюди схопити проповідника, тепер радше хотілося відповісти «амінь» на його молитву.

Наступного ранку він прийшов до кімнати проповідника й зізнався, з якою метою приходив туди. Боже Слово, мов двосічний меч, торкнулося його серця й сумління.

Повернувшись додому, він почав читати Біблію й через неї пізнав Христа як особистого Спасителя. На кафедрі у своїй домашній церкві він звелів викарбувати: «1526 рік. Господнє Слово пребуде повіки».

Усі матеріали за темою «Святе Письмо»