Знаменитий Синайський рукопис знайшли за вельми цікавих обставин. Історик Константин Тішендорф відвідав монастир святої Катерини на горі Синай і запитав монахів, чи немає в їхніх сховищах давнього рукопису Святого Письма. Йому відповіли, що немає. Тієї миті його погляд упав на кошик зі старими рукописами, призначеними для спалення. Щасливе чуття дослідника підказало йому простягнути руку, і він знайшов Письмо, яке виявилося знаменитим Синайським рукописом.
У 1859 році Тішендорф повернувся до монастиря, щоб забрати решту папірусу, але зазнав невдачі. Решти папірусних записів ніде не було. Розчарований і засмучений богослов мав покинути монастир із порожніми руками. Останнього вечора, розпорядившись щодо від’їзду, він прогулювався з управителем монастирським садом. Після прогулянки гостинний управитель запросив його до своєї келії повечеряти. Під час розмови монах дістав пакунок, загорнутий у червону ганчірку. На превелику радість Тішендорфа, у ньому виявилася не лише решта манускрипту, який він шукав, а й увесь Новий Завіт — єдиний грецький манускрипт, який будь-коли вдалося знайти дослідникам. Тішендорф розумів, що пакунок, який йому дали, — найбільший скарб у світі. Він привіз цей давній манускрипт до імператорської бібліотеки в Санкт-Петербурзі.
На Різдво 1933 року британський уряд викупив рукопис у Росії за 500 тисяч доларів. Нині він перебуває в Британському музеї.