Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 691 із 1000

Смерть і похорон — історія № 691

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 271

Король Англії Генріх VIII лежав на смертному ложі. Тоді до кімнати вмираючого прийшов його вірний друг, відомий придворний блазень. Придворних блазнів того часу вважали найрозумнішими людьми.

— Друже, мені зараз треба йти, — сказав король.

— Куди? — запитав блазень.

— Цього я не знаю.

— Коли ти повернешся?

— Я ніколи не повернуся.

— Хто йде з тобою?

— Ніхто.

— Чи є в тебе гроші?

— Ні.

— Як довго ти думаєш залишатися там, куди йдеш?

— Назавжди!

— І більше ти нічого не знаєш? — запитав блазень.

— Ні, — відповів король.

— Я гадав, що я найбільший дурень, але ти, королю, ще більший дурень, бо йдеш і не знаєш куди й навіть не маєш провідника!

Якщо Ісус Христос — наш Спаситель і Господь, то ми знаємо, куди йдемо, бо Він сказав: «Я йду приготувати вам місце» (Ів. 14:2).

І ми знаємо, з Ким ідемо. Він веде нас за руку, бо сказав: «Ніхто не вихопить їх із Моєї руки...» (Ів. 10:28).

Усі матеріали за темою «Смерть і похорон»