Дванадцять довгих років уста Джона Буньяна мусили мовчати в стінах Бедфордської в’язниці. Там він виконав найбільшу й найкориснішу працю свого життя — написав книжку, що згодом стала знаменитою, «Подорож паломника».
«У в’язниці я відчув себе як удома. Я сів і почав писати. І написав, бо радість спонукала мене писати», — згадував Дж. Буньян.
Дивовижний сон тієї довгої ночі став світильником на шляху мільйонів утомлених мандрівників. О, скільки небесної розради вилилося з безлюдних місць самотності!