Улітку 1829 року 17-річна Гаррієт Бічер-Стоу слухала проповідь свого батька. Слово Боже торкнулося її серця, і вона навернулася до Бога. Після богослужіння Гаррієт зайшла до робочої кімнати батька, який був керівником богословського семінару.
— Батьку, я звернулася до Ісуса, і Він простив та прийняв мене, — сказала вона батькові.
Він ніжно обійняв дочку. Гаррієт згодом говорила, що ніколи не забуде миті, коли на її голову впали гарячі сльози батькової радості.
— Якщо це так, то в небесному саду розквітла ще одна квітка! — вигукнув батько.
Гаррієт Бічер-Стоу написала багато книжок, але всесвітню відомість здобула завдяки книжці «Хатина дядька Тома». Ця книжка мала величезне значення в боротьбі за звільнення чорношкірих жителів Америки від рабства.
Тодішній президент США Авраам Лінкольн сказав про Гаррієт Бічер-Стоу: «Ця маленька жінка розпочала велику війну». Як відомо, громадянська війна в США закінчилася перемогою північан і звільненням чорношкірих рабів.
Гаррієт Бічер-Стоу належить гімн «З Тобою, Господи, люблю бути на світанку».