— Не розумію, чому ти не дозволяєш мені гратися з ним? — сказав один хлопчик матері, надувши губи. — Я знаю, що він курить і лається, але ж я краще вихований... Він не може мені зашкодити, а я міг би зробити йому щось добре.
— Синку, — сказала мати, — візьми склянку води й капни туди краплю чорнила.
Син зробив цей простий дослід і вигукнув:
— Мамо, хто б міг подумати, що від однієї краплі вся вода в склянці стане каламутною!
— А тепер додай туди краплю чистої води й подивися, чи можеш змінити те, що сталося.
— Навіщо, мамо? І п’ятдесят крапель її не очистять...
— Правильно, сину мій. Ось чому я не хочу, щоб ти товаришував із тим хлопчиком. Одна крапля його лихих учинків — наче крапля чорнила в склянці води. Він може зашкодити тобі так, що ти вже ніколи не зможеш цього виправити.
О, ця крапля зла! Один нечистий погляд — і Давид упав у тяжкий гріх. І скільки потім було сумних наслідків! Один лише страх — і Петро тричі зрікся Христа. Одна пристрасть до наживи — і Юда став зрадником.